політика / Україна / Донбас
2 РЈР З приводу твоїх слів, що вже нічого зробити не можна, крім як вбивати регіоналів, а до цього ти не готов.
Не потрібно нікого вбивати, щоби змінити світ. Кожна добра справа змінює цю країну. Кожне вбивство жене її назад.
Абсолютно підтримую тезу про те, жодна влада в Україні не запропонувала Донбасу і Криму ніякої альтернативи. НІЯКОЇ!
На одному з круглих столів щодо проблем Криму я казав, що насправді завжди йшлося про перефарбовування фасадів в прогнилих наскрізь будинках з триколора на жовто-блакитний. Але жителям будинків не потрібно міняти вже знайомий ніби як фасад в ситуації, коли вони бачать, що сам будинок продовжує розвалюватися.
Їм потрібна краща альтернатива, і вони змінять думку.
Але для цього нам всім - не владі, а саме суспільству - потрібно якось домовиться між собою про нові правила гри, зрозуміти роль кожного і її важливість, обрати інші моральні принципи, в цілому - зрозуміти, що ми хочемо отримати.
Це все насправді довгий і важкий шлях, але треба не псіхувать і бризкать слюною, а почати йти.
І абсолютно вірно - запитай сам себе, що ти конкретно зробив для України сьогодні або вчора. Якщо нічого, то все інше - лєпєт, і не більш за те.
Під час Помаранчевиї подій я був далеко за межами України. Вийти на Майдан я не міг. Я обрав інший вид діяльності.
По-перше, передав гроші. Не так багато, як хотілося б, але скільки зміг.
По-друге, я скачав телефонну довідник Донецька, і почав дзвонити донеччанам (почав із літери "П"). Просто пояснював їм свою позицію, і чому я її займаю. Бесіди були по пів-години. І люди спілкувалися з незнайомою людиною достатньо щиро, і дехто запрошував у гості.
РЈР е, ми повинні домовитися у цій країні. І все в наших силах.