OG

1750672

Якщо ти вже згадав Жаїрзінья, то я мушу переповісти життєву історію. Тобто, я діда Жаїра зустрів і пиздів із ним. Причому не як журналіст, а просо так. Як це було? Це був десь 2004 рік. Лідз Юнайтед запросив Жаїрзінья до своєї академії. Типу, лекції почитати. В Лідзі була бразилійська громада. Вони мали футбольну комаду у місцевій недільний лізі. Ну й я знав бразилійців, бо тоді зустрічався з одною, а Фабіо був діджеєм і другом. Ну, Фабіо сказав, що запросив Жаїра на вівторок на ніч сальси до бару Пунана (зараз уже нема). Я прийшов рано. Раптом дивлюся: стоїть Жаїр із пивом, і нікого нема з ним. Він прийшов раніше, і нікого із бразилійців ще не було. Моєї теж не було тоді з якоїсь причини. Ну, я підходжу й кажу: Жаїр, ке тал, туду бейм? А він так радісно: туду бейм, аміґу. А він же грав у Мексиці 1974. Його ніхто не впізнавав. А він у Мексиці 8 голів забив і в кожному матчі. Ну, ми пизділи. А тут Кармен, моя подруга, підходить привітатися. Я кажу, познайомся: це чемпіон світу з футболу. Вона, гагага, каже йрму: привіт, Олекса завжди любить пожартувати. І з"їбала. Окей. Я її попередив. Потім шкодувала. А Жаїр тоді супер виглядав, як на свій вік. Був у костюмі, дуже підтягнутий. З голеною головою. Я б сказав, молодий чувак. Він невеликий. Десь на пів голови нижчий за мене.