Був у Параґваї. У містіиЕнкарнасьйон - велика укр громада, розділена на Три церкви, включно з кацапською. До кацапської ходять самі нащадки українців і білорусів, бо етнічних кацапів там нема. На свята їздить піп з Арґентини служити. Це - через річку Парана навпроти. На центральному майдані Енкарнасьйона - погруддя Шевченка Тараса. Народу в Параґваї небагато, бо в 19 сторіччі була війна Параґваю проти Бразилії, Арґентини й Уруґваю, під час якої було вбито 90 відсотків населення Параґваю. Була також війна проти Болівії. Це північні сусіди. Вони воювали за суміжні терени, де, як вони думали, була нафта. Але відтак її не виявили. Зараз на півночі Параґваю мешкає величезна громада менонітів. Це такий християнський культ десь із Німеччини. Вони оживили пустелю. Щось там вирощують. Але вони не підпорядковуються державі: не платять податки, не служать у війську тощо. Параґвай, що не мав людей на той час, погодився на ці умови менонітів. Країна дуже цікава.