про аргентину всі "пам'ятають" що вона прийняла багато німців після 2ї світової, але забувають що вона прийняла мільйони переселенців з європи за 75 років до того. там же купа вільної землі було під сг. потрібні були руки
попросив ші щоб трохи детальніше розгорнув
--------
Усередині XIX століття аргентинська еліта керувалася гаслом відомого мислителя Хуана Баутісти Альберді: «Правити — означає заселяти» (Gobernar es poblar). Величезні родючі простори пампи (степів) були майже порожніми.

Для залучення людей у 1876 році президент Ніколас Авельянеда ухвалив історичний «Закон про імміграцію та колонізацію» (відомий як Закон Авельянеди).

Умови для європейських переселенців були неймовірними:

Безкоштовна земля: Держава виділяла першим 100 родинам у новостворених сільськогосподарських колоніях ділянки (зазвичай від 25 до 100 гектарів) абсолютно безкоштовно.

Земля в кредит: Наступні переселенці могли купувати землю за дуже низькими цінами з розтермінуванням оплати на багато років під 0% або мізерні відсотки.

Підтримка на старті: Держава повністю оплачувала дорогу потягом чи кораблем від Буенос-Айреса до місця поселення. Іммігрантам безкоштовно надавали житло та харчування на перші кілька днів у спеціальному величезному Готелі іммігрантів (Hotel de Inmigrantes), а також видавали насіння, робочу худобу та реманент у кредит, який можна було гасити врожаєм.

Завдяки цьому закону в Аргентині виникли сотні національних землеробських колоній: швейцарські, німецькі, валлонські (бельгійські), єврейські, валлійські (в Патагонії) та українські.

2. Скільки європейців туди приїхало?
Це була колосальна за масштабами лавина. У період з 1850 по 1930 роки до Аргентини прибуло понад 6,5 мільйонів європейських іммігрантів.

Для розуміння масштабу: у 1869 році все населення Аргентини становило лише близько 1,8 мільйона людей. Тобто кількість приїжджих у кілька разів перевищила кількість корінного населення! У певні роки до 30% жителів країни були народжені за кордоном (у Буенос-Айресі цей показник сягав 50-60%).