прос=тітутки
Спогади.Був десь 30 років тому на семінарі в Тернополі. Жили в готелі над ставом. В номер хтось подзвонив запропонував дівчат. Таке було вперше і останнє в Україні. Тернопільщина на той час була однією з найбідніших областей України. Жив у готелі в номері з вірменином, який працював регіональним менеджером у Криму. На Тернопільщині тоді нас приймали ніби в Монако. Цей чувак весь семінар не вживав алкоголю. В номері стояли дві пляшки вина від готелю. В останню ніч ми їх приговорили під його розповіді про Вірменію. Не спали всю ніч говорили про історію і сучаність Вірменії. Познайомився також з Порядною львівською пані на умовне ім'я "Сара" з львівського університету. Хто читав книжку зрозуміє. Закохався в неї з першого погляду. Але була проблема. Вона була одружена, а я ні. Вона після цього семінару кілька разів приїздила до мене в Київ. Вірменин після анексії Криму переїхав в Київ, зробив непогану кар'єру. "Сара" стала доцентом кафедри університету. Життя одне - живи!